Оновлено Листопад 2026 · за рейтингом нашої популярності (кількість пошукових запитів, переглядів та замовлень для кожної роботи) · 6 робіт Sofie Ribbing у нашому каталозі
Коротко кажучи
Якщо ви знаєте хоча б одну картину Sofie Ribbing, то це, швидше за все, Studiehode (1860), яка експонується в Національний музей мистецтва, архітектури та дизайну, Осло. Self-portrait (1865) та Painting (1894) доповнюють трійку найвідоміших творів, які впізнають миттєво. Наш каталог містить 6 робіт Sofie Ribbing. Нижче наведено 6 найвідоміших творів із зазначенням року створення, місця зберігання та особливостей кожного з них.
4 музеїв, у яких зберігається більшість картин із цього списку.
| Музей | Місто | Твори Sofie Ribbing | Картини зі цього списку |
|---|---|---|---|
 Національний музей мистецтва, архітектури та дизайну |
Осло | 3 | Studiehode, Painting, Italiensk pike |
 Vasari Corridor |
Florence | 1 | Self-portrait |
 Національна портретна галерея Швеції |
Стренгнес | 1 | Helena Roed (1843-1926), dansk, verksam i Sverige, författare, kulturskribent, g.m. professorn i estetik Carl Rupert Nyblom |
 Gothenburg Museum of Art |
Gothenburg | 1 | Boys drawing |
Тут представлені роботи Sofie Ribbing, що охоплюють період у 35 років: від 1860 до 1894. Переглядайте їх рік за роком, знаходячи найвідоміші витвори кожного періоду.
Оберіть рік, щоб переглянути його витвори.
На вершині списку — Studiehode (1860), Національний музей мистецтва, архітектури та дизайну, Осло. Слідом за нею: Self-portrait (1865) та Painting (1894).
25 років. Sofie Ribbing народився у 1835, а Studiehode датується 1860 роком.
У нашому каталозі 6 робіт Sofie Ribbing, датованих від 1860 до 1894.
Більшість із них можна знайти в Національний музей мистецтва, архітектури та дизайну (Осло), Vasari Corridor (Florence) та Національна портретна галерея Швеції (Стренгнес). У списку музеїв вище наведено повну розбивку.
Найдавніша робота тут — Studiehode (1860); найновіша — Painting (1894).
На цій сторінці ви можете побачити 3 творів із Національний музей мистецтва, архітектури та дизайну, Осло, зокрема Studiehode, Painting та Italiensk pike.
Так. Кожна картина на цій сторінці доступна як ручна олійна репродукція або принт у зручному для вас розмірі. Щоб зробити замовлення, просто перейдіть на сторінку картини.
The Södraholm estate in Adelöv parish holds the beginning of Sofie Amalia Ribbing’s story. Born in 1835 to Swedish nobility, her early years are framed by the Bråneryd estate near Jönköping. Her father, Per Arvid Ribbing, manages the local district court, while her mother, Karolina Augusta Ehrencrona, brings a lineage of high standing. This aristocratic upbringing provides more than just status; it offers an early immersion in fine painting collections that shape her developing eye.
The trajectory shifts in 1850. The Royal Swedish Academy of Fine Arts in Stockholm becomes her first formal training ground. But the borders of Sweden are too small for her ambitions. She moves toward the Düsseldorf Academy, seeking the guidance of Karl Ferdinand Sohn. This transition marks a departure from local tradition toward the influential Düsseldorf School style. Her education expands through the streets of Paris, where she works under Jean-BT-Ange Tissier, and into Brussels, studying under Louis Gallait.
Her brush finds its strength in the intimate and the domestic. She specializes in portraits and genre scenes, often capturing families within their private settings. In 1864, a specific moment of creation emerges: Ritande Gossar, or Boys Drawing. The work gains immediate recognition, eventually being acquired by the Gothenburg Art Association for a record sum. This painting later earns a place in the Europeana 280 project, representing Swedish art to a broader European audience.
Her technical development follows a path of geographic expansion. As she moves through Copenhagen, London, and Rome, her subject matter adapts to the light and people she encounters. Her portfolio includes:
The map of her life is a series of studio visits and exhibitions. She establishes herself in the Brussels Salon in 1866 and participates in the Industrial Exposition of Stockholm that same year. Her presence is felt in London’s Royal Academy during the 1870s, and she displays works in Copenhagen and Amsterdam. These are not merely travels; they are professional engagements that place her work in the hands of major institutions.
Her final chapters unfold far from her Swedish birthplace. She spends time in Rome, sharing the company of fellow artists like Agnes Börjesson. The end comes in 1894 in Christiania, now Oslo, while she is visiting Norway. Her legacy remains anchored in the permanent collections of the Uffizi Gallery, the National Gallery of Norway, and the Nationalmuseum in Stockholm.
