Оновлено Листопад 2026 · за рейтингом нашої популярності (кількість пошукових запитів, переглядів та замовлень для кожної роботи) · 4 робіт Adèle Kindt у нашому каталозі
Коротко кажучи
Найвідоміший твір Adèle Kindt — це Lamoral, Count of Egmont, Taking Leave of His Wife (1826). Його можна побачити в Музей красних мистецтв Гента (MSK) у місті Гент. Наступні у списку — The Fortune Teller (1828) та Young Polish Freedom Fighter (1834). У нашому каталозі представлено 4 робіт Adèle Kindt; цей путівник містить 4 найвідоміших із них із зазначенням року, музею та історії кожного твору.
3 музеїв, у яких зберігається більшість картин із цього списку.
| Музей | Місто | Твори Adèle Kindt | Картини зі цього списку |
|---|---|---|---|
 Музей красних мистецтв Гента (MSK) |
Гент | 2 | Lamoral, Count of Egmont, Taking Leave of His Wife, Young Polish Freedom Fighter |
 Королівський музей витончених мистецтв Антверпена |
Антверпен | 1 | The Fortune Teller |
 Музей образотв мистецтв |
Бостон | 1 | Faith, Hope and Charity |
Оберіть десятиліття, щоб побачити його видатніший витвір.
На вершині списку — Lamoral, Count of Egmont, Taking Leave of His Wife (1826), Музей красних мистецтв Гента (MSK), Гент. Слідом за нею: The Fortune Teller (1828) та Young Polish Freedom Fighter (1834).
22 років. Adèle Kindt народився у 1804, а Lamoral, Count of Egmont, Taking Leave of His Wife датується 1826 роком.
У нашому каталозі 4 робіт Adèle Kindt, датованих від 1826 до 1840.
Більшість із них можна знайти в Музей красних мистецтв Гента (MSK) (Гент), Королівський музей витончених мистецтв Антверпена (Антверпен) та Музей образотв мистецтв (Бостон). У списку музеїв вище наведено повну розбивку.
У 1820s — більше, ніж у будь-який інший час: 2 із 4 творів на цій сторінці датуються саме цим періодом, Lamoral, Count of Egmont, Taking Leave of His Wife серед них.
Найдавніша робота тут — Lamoral, Count of Egmont, Taking Leave of His Wife (1826); найновіша — Faith, Hope and Charity (1840).
На цій сторінці ви можете побачити 2 творів із Музей красних мистецтв Гента (MSK), Гент, зокрема Lamoral, Count of Egmont, Taking Leave of His Wife та Young Polish Freedom Fighter.
Так. Кожна картина на цій сторінці доступна як ручна олійна репродукція або принт у зручному для вас розмірі. Щоб зробити замовлення, просто перейдіть на сторінку картини.
Born into a Brussels family where female artistry was a shared language, Marie-Adélaïde Kindt entered the world on 16 December 1804. Her path was shaped early by the engraver Antoine Cardon, who provided her initial training in drawing. This foundation allowed her to move toward more complex studies under Sophie Rude and François-Joseph Navez. Even the presence of Jacques-Louis David offered a form of encouragement during her formative years.
Her early career was marked by a certain ambition that saw her navigating the male-dominated sphere of history painting. By age twenty-two, she had secured first prize at the Royal Academy in Ghent. Her talent was recognized through various medals in Douai, Kamerrijk, and Brussels. While her training was rooted in Neoclassicism, her brush often leaned toward the sensibilities of Romanticism.
The scope of her work shifted as the decades passed. Her early years were defined by historical scenes, most notably Épisode des journées de septembre 1830, which captured a moment from the Belgian Revolution. This particular work remains a significant part of her record, held within the Brussels city museum on the Grand-Place.
After the 1840s, Kindt’s focus moved away from large-scale historical narratives toward more intimate subjects. She turned her attention to portraiture and genre scenes, often depicting Flanders interiors or quiet, religious themes. Her later works included:
In these later pieces, she utilized chiaroscuro and a precise hand to render details. Her portraits of women and children often featured elements like birdcages or stained-glass windows, reflecting a shift toward the domestic and the everyday.
Kindt’s professional standing was solidified by her election to several prestigious institutions, including the Royal Academy of Fine Arts in both Brussels and Ghent. Her paintings found homes in significant collections, such as the Rijksmuseum Amsterdam, the Museum of Fine Arts Boston, and the Royal Museum of Fine Arts Antwerp.
She lived through a period of immense change in Belgian art, adapting her style to meet the shifting tastes of her public. Though she did not maintain the same level of success in her later years as she had during her early career, her technical skill remained evident in her draughtsmanship. She passed away in Brussels on 8 May 1893.
