The Life Class

Автор

Віктор Пасмор

Народився в Челшем, Велика Британія

Віктор Пасмор: Першопроходець британської абстракції

Ранні роки та освіта

Едвін Джон Віктор Пасмор народився 3 грудня 1908 року в Челшемі, Суррей.

Свою ранню освіту він здобув у школі Summer Fields в Оксфорді та в Harrow у Західному Лондоні.

Переломним моментом стала смерть батька у 1927 році, що змусило його обійняти адміністративну посаду в Лондонській раді графства.

Паралельно з роботою він вивчав живопис у Центральній школі мистецтв і згодом став частиною творчого кола Euston Road School.

Фігуративні витоки та досвід війни

На початковому етапі Пасмор експериментував з абстракцією, проте згодом обрав більш ліричний фігуративний стиль.

Його ранні полотна часто втілювали краєвиди Темзи з Хамерсміта, що нагадували магію робіт Дж. М. В. Тернера та Джеймса Макнілла Вістлера.

Незламна моральна позиція: Під час Другої світової війни Пасмор виступив як відмовник за солідарними переконаннями.

Після того, як місцевий трибунал відмовився визнати його правоту, у 1942 році його призвали на військову службу. Він відмовився виконувати накази, через що постала судова процедура, і він був засуджений до 123 днів ув'язнення.

Згодом йому вдалося оскаржити це рішення та здобути безумовне звільнення від військової служби.

Перехід до абстракції

Справжній прорив Пасмора в абстрактне мистецтво стався близько 1947 року під глибоким впливом творчості П'єтра Мондріана та Пауля Клее.

Його надихали їхні роздуми про природу та створення динамічної гармонії в мистецтві, у чому він бачив передвісник майбутньої суспільної злагоди.

Ключові впливи: Також значне натхнення він черпав у Бенджаміна Ніколсона та інших митців, пов'язаних із групою Circle.

ло

Його абстрактні роботи часто включали колаж та конструювання рельєфів, де він новаторськи використовував нові матеріали, іноді виходячи на масштабні архітектурні форми.

Великі досягнення та інтеграція в архітектуру

Революційний вплив: Герберт Рід назвав новий стиль Пасмора «найреволюційнішою подією у післявоєнному британському мистецтві».

У 1950 році він отримав замовлення на створення абстрактного муралу для автобусного депо в Кінгстон-апон-Темз.

Він також долучився до створення муралу для Фестивалю Британії у 1951 році, який продемонстрував таланти кількох британських конструктивистів.

Павільйон Аполло: У 1955 році він обійняв посаду консультанта з архітектурного дизайну в Корпорації розвитку Пітерлі. Центральним елементом цього проєкту стала абстрактна публічна споруда — Павільєнь Аполло, яка викликала чимало суперечок, але залишилася важливою пам'яткою.

Міжнародне визнання та пізні роки

Пасмор представляв Британію на Венеціанській бієнале 1961 року та брав участь у виставці Documenta II в Касселі (1959).

Він був почесним членом правління галереї Тейт, передавши численні свої роботи до її колекції.

Освітній внесок: Він був провідною постаттю у просуванні абстрактного мистецтва та реформуванні художньої освіти.

З 1954 по 1961 рік він очолював курс мистецтв у Кінгс-Коледжі, Дарем (Ньюкасл-апон-Тайн), розробивши впливовий курс загального дизайну та мистецтва, натхненний принципами Баухаусу.

У 1966 році він переїхав на Мальту, де й помер у Гуджі 23 січня 1998 року у віці 89 років.

Спадщина та історичне значення

Творчість Віктора Пасмора стала поворотним моментом у британському мистецтві, утвердивши абстракцію як життєво важливу силу.

Його інтеграція мистецтва та архітектури кинула виклик традиційним межам і вплинула на наступні покоління художників та дизайнерів.

Галерея Віктора Пасмора, відкрита на Мальті у 2014 році, є постійним місцем експозиції його робіт, створених під час перебування митця на острові.

Музей

The Hepworth Wakefield

Представлено в Вейкфілд, United Kingdom

The Hepworth Wakefield: Притулок скульптури та світла

Розташована на південному березі річки Келдер у Вейкфілді, Західний Йоркшир, галерея The Hepworth Wakefield — це значно більше, ніж просто музей; це архітектурний маніфест і живий пам'ятник спадщині Барбари Хепворт, що прославляє британський модернізм і продовжує надихати відвідувачів. Відкрита у 2011 році бюро David Chipperfield Architects, ця будівля втілює дух свого назви: простоту, елегантність та глибокий зв'язок із навколишнім ландландшафтом.

Архітектурне диво:

Завдяки проєкту Девіда Чіпперфілда, десять трапецієподібних блоків галереї облицьовані пігментованим бетоном — це новаторське вибір матеріалу, що відображає індустріальну спадщину Вейкфілда, водночас приймаючи вражаючу сучасну естетику.

Спадщина Хепворт:

Колекція налічує понад 400 скульптур та малюнків Барбари Хепворт, демонструючи її піонерський підхід до форми, простору та матеріалу — від ранніх фігуративних робіт до дедалі абстрактніших досліджень людської постаті.

Різноманіття мистецьких голосів:

Окрім внеску Хепворт, The Hepworth Wakefield представляє багату палітру британських модерністів та сучасних митців, включаючи Генрі Мура, Хелен Чедвік та Девіда Гокні, підтримуючи діалог між майстрами минулого та новими талантами.

Історія, вкорінена в традиції

Витоки галереї сягають Wakefield Art Gallery, заснованої у 1923 році як місцевий культурний інститут — простір, присвячений вихованню мистецького смаку в громаді. Проте саме амбітне бачення створення спеціалізованого закладу, гідного вшанування впливу Хепворт та розвитку британської скульптури, спонукало її трансформацію на сучасну The Hepworth Wakefield.

Ранні роки:

Спочатку Wakefield Art Gallery зосереджувалася на експонуванні робіт європейських майстрів поряд із регіональними художниками.

Ініціатива Премії: Запущена у 2015 році, Премія Хепворт у галузі скульптури (Hepworth Prize for Sculpture) забезпечує важливу платформу для підтримки молодих скульпторів та зміцнення британських мистецьких інновацій.

Визнання та нагороди:

Архітектурна досконалість галереї була відзначена нагородою «Музей року Великобританії» у 2017 році, що стало свідченням її прагнення до досконалості та активної взаємодії з публікою.

Дослідження сучасного мистецтва через скульптуру

The Hepworth Wakefield вирізняється своєю непохитною відданістю демонстрації сучасного мистецтва, зокрема скульптури. Куратори прагнуть створювати виставки, які кидають виклик сприйняттю та розпалюють інтелектуальну цікавість, сприяючи глибшому розумінню художнього вираження та його ролі у формуванні нашого культурного ландшафту.

Останні виставки:

Серед визначних подій — ретроспективи, присвячені таким митцям, як Хелен Чедвік, що пропонують свіжий погляд на новаторські роботи, а також дослідження різноманітних мистецьких медіумів.

Взаємодія з громадою:

Майстер-класи, освітні програми та заходи виводять діяльність The Hepworth Wakefield за межі галерей, пов'язуючи її з місцевою аудиторією та популяризуючи мистецьку грамотність.

Унікальне місце призначення:

Поєднуючи архітектурну велич із насиченою мистецькою програмою, The Hepworth Wakefield пропонує імерсивний досвід для поціновувачів мистецтва, які шукають натхнення та прагнуть глибше пізнати британську спадщину.

Поза межами стін: свято впливу скульптури

Етос The Hepworth Wakefield виходить за рамки простого експонування; він втілює віру в здатність скульптури передавати емоції, провокувати думки та збагачувати наше розуміння навколишнього світу. Прихильність до підтримки молодих митців гарантує, що британська скульптура продовжуватиме розвиватися, надихаючи майбутні покоління творців та збагачуючи культурний дискурс.

Заповіт Тіма Сайєра:

Завдяки щедрому заповіту Тіма Сайєра галерея придбала роботу Хепворт «Скульптура з кольором (Овальна форма) Блідо-блакитний та червоний» (1943) — монументальний твір, що раніше був проданий на аукціоні, — що значно посилило її колекцію видатних британських митців.

Постійні дослідження та співпраця:

Партнерство з такими інституціями, як Art Fund, підкреслює відданість The Hepworth Wakefield просуванню мистецтвознавчих досліджень та розвитку діалогу між мистецтвом і суспільством.