Double Self Portrait (recto)

Автор

Девід Бомберг

Народився в Бірмінгем, Сполучене Королівство

Ранні роки та художня освіта

Народився: Бірмінгем, Сполучене Королівство (5 грудня 1890 р.)

Помер: Лондон, Сполучене Королівство (19 серпня 1957 р.)

Один із «Хайпелських хлопців» — групи художників Іст-Енду, що заявили про себе на початку XX століття.

Народившись у родині польсько-єврейських іммігрантів, Абрахама та Ребекки Бомберг, він спочатку навчався в Технічній художній школі Сіті та Гілдс, перш ніж опанувати професію літографа в Бірмінгемі.

Під керівництвом Волтера Сікерта у Вестмінстерській школі мистецтв (1908–1910) він перейняв пристрасть майстра до форми та міського життя. Важливим етапом стало знайомство з творчістю Поля Сезанна завдяки виставці Роджера Фрая «Мане та постімпресіоністи» 1910 року. Згодом, навчаючись у Слейд-школі мистецтв (1911), він здобув премію Тонкса за свій портрет однокурсника Айзека Розенберга.

Епоха авангарду: кубізм, футуризм та суперечливість

У Слейд-школі Бомберг належав до дивовижного покоління, куди входили Марк Гертлер, Стенлі Спенсер, К. Р. В. Невінсон та Дора Каррінгтон.

На його творчість вплинули лондонські виставки італійських футуристів 1ля12 року та друга постімпресіоністична виставка Фрая (Пікассо, Матісс, фовісти, Віндгем Льюїс).

Він розробив самобутній стиль, що поєднував кубізм і футуризм, — характерний геометричними композиціями, обмеженою палітрою кольорів, кутастими фігурами та сітчастими структурами.

Його радикальний підхід призвів до виключення зі Слейд-школи мистецтв у 1913 році, оскільки його методи визнали занадто зухвалими для традиційних канонів закладу.

Він був коротко пов'язаний з майстернями «Омега» групи Блумсбері та експонувався разом із групою Камден Таун. Попри спорідненість із вортицистським рухом Віндгема Льюїса, Бомберг залишався незалежним, відмовляючись від повного включення в рух.

Від війни до пейзажу: зміна стилю

Досвід служби рядовим під час Першої світової війни глибоко вплинув на його художнє бачення, спонукаючи відійти від абстракції.

У 1920-х роках Бомберг перейшов до більш фігуративного стилю, зосередившись на портретах та пейзажах, створених безпосередньо з натури. Він розвивав дедалі експресіоністичнішу техніку, що вирізнялася текстурним імпасто та емоційною інтенсивністю.

Подорожі Близьким Сходом (зокрема Палестиною) та Європою суттєво вплинули на його пізні роботи. Його зображення Єрусалима є особливо визначними.

Пізні роки та спадщина

З 1945 по 1953 рік він викладав у Боро Політехніку (нині Лондонський університет Саут-Бенк), вплинувши на ціле покоління митців, серед яких Френк Ауербах, Леон Кософф, Філіп Голмс, Кліфф Холден, Една Манн, Дороті Мід, Густав Метцгер, Денніс Кріффілд, Сесіл Бейлі та Майлз Річмонд.

Був одружений із художницею-пейзажисткою Ліліан Холт.

Попри періоди відносної забутості за життя, у останні десятиліття роботи Бомберга здобули все більше визнання як вагомий внесок у британське модерне мистецтво.

На його честь названо будинок імені Давида Бомберга в Лондонському університеті Саут-Бенк.

Його спадщина полягає в унікальному синтезі європейських авангардних рухів та пізнішому створенні потужного, експресивного пейзажного стилю, що вловив саму суть місця та людського досвіду.

Музей

The Hepworth Wakefield

Представлено в Вейкфілд, United Kingdom

The Hepworth Wakefield: Притулок скульптури та світла

Розташована на південному березі річки Келдер у Вейкфілді, Західний Йоркшир, галерея The Hepworth Wakefield — це значно більше, ніж просто музей; це архітектурний маніфест і живий пам'ятник спадщині Барбари Хепворт, що прославляє британський модернізм і продовжує надихати відвідувачів. Відкрита у 2011 році бюро David Chipperfield Architects, ця будівля втілює дух свого назви: простоту, елегантність та глибокий зв'язок із навколишнім ландландшафтом.

Архітектурне диво:

Завдяки проєкту Девіда Чіпперфілда, десять трапецієподібних блоків галереї облицьовані пігментованим бетоном — це новаторське вибір матеріалу, що відображає індустріальну спадщину Вейкфілда, водночас приймаючи вражаючу сучасну естетику.

Спадщина Хепворт:

Колекція налічує понад 400 скульптур та малюнків Барбари Хепворт, демонструючи її піонерський підхід до форми, простору та матеріалу — від ранніх фігуративних робіт до дедалі абстрактніших досліджень людської постаті.

Різноманіття мистецьких голосів:

Окрім внеску Хепворт, The Hepworth Wakefield представляє багату палітру британських модерністів та сучасних митців, включаючи Генрі Мура, Хелен Чедвік та Девіда Гокні, підтримуючи діалог між майстрами минулого та новими талантами.

Історія, вкорінена в традиції

Витоки галереї сягають Wakefield Art Gallery, заснованої у 1923 році як місцевий культурний інститут — простір, присвячений вихованню мистецького смаку в громаді. Проте саме амбітне бачення створення спеціалізованого закладу, гідного вшанування впливу Хепворт та розвитку британської скульптури, спонукало її трансформацію на сучасну The Hepworth Wakefield.

Ранні роки:

Спочатку Wakefield Art Gallery зосереджувалася на експонуванні робіт європейських майстрів поряд із регіональними художниками.

Ініціатива Премії: Запущена у 2015 році, Премія Хепворт у галузі скульптури (Hepworth Prize for Sculpture) забезпечує важливу платформу для підтримки молодих скульпторів та зміцнення британських мистецьких інновацій.

Визнання та нагороди:

Архітектурна досконалість галереї була відзначена нагородою «Музей року Великобританії» у 2017 році, що стало свідченням її прагнення до досконалості та активної взаємодії з публікою.

Дослідження сучасного мистецтва через скульптуру

The Hepworth Wakefield вирізняється своєю непохитною відданістю демонстрації сучасного мистецтва, зокрема скульптури. Куратори прагнуть створювати виставки, які кидають виклик сприйняттю та розпалюють інтелектуальну цікавість, сприяючи глибшому розумінню художнього вираження та його ролі у формуванні нашого культурного ландшафту.

Останні виставки:

Серед визначних подій — ретроспективи, присвячені таким митцям, як Хелен Чедвік, що пропонують свіжий погляд на новаторські роботи, а також дослідження різноманітних мистецьких медіумів.

Взаємодія з громадою:

Майстер-класи, освітні програми та заходи виводять діяльність The Hepworth Wakefield за межі галерей, пов'язуючи її з місцевою аудиторією та популяризуючи мистецьку грамотність.

Унікальне місце призначення:

Поєднуючи архітектурну велич із насиченою мистецькою програмою, The Hepworth Wakefield пропонує імерсивний досвід для поціновувачів мистецтва, які шукають натхнення та прагнуть глибше пізнати британську спадщину.

Поза межами стін: свято впливу скульптури

Етос The Hepworth Wakefield виходить за рамки простого експонування; він втілює віру в здатність скульптури передавати емоції, провокувати думки та збагачувати наше розуміння навколишнього світу. Прихильність до підтримки молодих митців гарантує, що британська скульптура продовжуватиме розвиватися, надихаючи майбутні покоління творців та збагачуючи культурний дискурс.

Заповіт Тіма Сайєра:

Завдяки щедрому заповіту Тіма Сайєра галерея придбала роботу Хепворт «Скульптура з кольором (Овальна форма) Блідо-блакитний та червоний» (1943) — монументальний твір, що раніше був проданий на аукціоні, — що значно посилило її колекцію видатних британських митців.

Постійні дослідження та співпраця:

Партнерство з такими інституціями, як Art Fund, підкреслює відданість The Hepworth Wakefield просуванню мистецтвознавчих досліджень та розвитку діалогу між мистецтвом і суспільством.